Такого на кінофестивалі «ОКО» ще ніколи не було за всі п’ять років існування.
Цього року організатори Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО» провели експеримент. Замість традиційної документалістики, яка завжди була основою наших програмних секцій, ми вирішили прийняти до конкурсу ігрове та анімаційне кіно й не робити сегрегацію за жанровими чи будь-якими іншими ознаками.
Головна умова — етнографічні елементи й так звана «постетнографія». Це нововведення обіцяє відкрити нові перспективи як для фестивалю, так і для глядачів. Попри те, що для журі це трохи ускладнить задачу, ми впевнені, що вони гідно оцінять представлені кінострічки й ухвалять справедливе рішення. Цього ж ми очікуємо і від глядачів. Ми переконані, що таке різноманіття фільмів не тільки подарує новий досвід, а й розширить горизонти для ведення українсько-болгарського культурного діалогу.
«З понад 100 заявок від українських і болгарських кінематографістів ми відібрали 21 фільм для національної короткометражної конкурсної програми “НАШЕ ОКО”: 5 ігрових, 6 анімаційних та 10 неігрових (нон-фікшн) “шортів”. Я впевнений, що ці фільми у своїй сукупності створять для глядачів і глядачок своєрідний місток між минулим та сучасністю, бо у програмі представлені різноманітні теми й історії, є навіть елемент куртуазності, як-от лицарська анімаційна балада про драконів. Але основний меседж більшості короткометражних стрічок у цій секції — переосмислення минулого та боротьба за сьогодення не тільки у переносних сенсах, а й у прямих», — розповів програмний директор фестивалю Денис Буданов.
Програмер кінофестивалю, режисер Сергій Зейналов додав:
«Ми також зосередилися на відборі фільмів, що відображають пошуки самоідентифікації. Це питання особливо актуальне в наш час, коли світ стикається з численними викликами, а для нас, українців, особисті втрати й руйнування стали, на жаль, частиною повсякденності. Ми шукали роботи, які не лише відображають ці глибокі переживання, але й пропонують нові погляди на самоусвідомлення та ідентичність. Формуючи цю програму, ми прагнули створити щось особливе. Тож з нетерпінням чекаємо, як глядачі відреагують на наш вибір».
До переліку національної короткометражної конкурсної програми «НАШЕ ОКО» увійшли такі фільми:
1.Якось так про це Різдво / И това е за тази Коледа / And that’s for this Christmas, 2024, реж. Петир Вилчев, Болгарія — ігровий.
Під час підготовки до власного похорону літній чоловік усвідомлює, що святкуватиме Різдво на самоті. Не в змозі заснути, він вирішує провести свято на могилі своєї покійної дружини.
2. Балада про самозваного лицаря Желязка та вогнедишного дракона Димча / Балада за самозвания рицар Желязко и огнедишащия дракон Димчо / Ballad of Ferris the Self-appointed Knight and Smokie the Fire Breathing Dragon, 2024, реж. Пенко Гелєв, Болгарія — анімаційний.
Сільський коваль Желязко вирішує стати лицарем і змінити свою долю. Зустріч з вогнедишним драконом Дімчо допомагає йому знайти сенс власного життя.
3. Цвіте терен / Fleurs d'épine / Blackthorn Blossom, 2023, реж. Ольга Стуга, Франція/Україна — нон-фікшн
Між теперішнім і минулим, війною і миром Сашко і Галя разом переживають свій бурхливий вихід на пенсію.
4.Комма / COMMA, 2023, реж. Соня Лелюх, Німеччина/Україна — анімаційний.
Людина чекає на вокзалі. Зі шматків газет намагається скласти зв'язну історію та відповісти на питання, як можна жити під час масштабних катастроф і продовжувати вигулювати собаку.
5. Даморе — Про любов / Даморе — За любовта / Damore — About Love, 2023, реж. Нікола Замбеллі, Болгарія — ігровий.
На півночі Болгарії, посеред Балканських гір, група літніх жінок чекає на дощ. Він прийде до них у вигляді дівчини в білому вбранні. Жінки дбатимуть про неї, так само як бережуть згадку про молодість, що завжди повертається з минулого вночі, коли світ ще не прокинувся.
6. ! (Знак оклику) / ! (Exclamation Mark),2023, реж. Орест Смілянець, Україна — нон-фікшн.
Оригінальний короткометражний фільм, знятий з використанням футажів NASA, який досліджує важливі сучасні проблеми у непередбачуваний спосіб.
7. Йоргос Гунаропулос з Созополя / Йоргос Гунаропулос от Созопол / Giorgos Gounaropoulos from Sozopol, 2023, реж. Елисавета Станчева, Болгарія — нон-фікшн
Видатний грецький художник Йоргос Гунаропулос покинув свій дім у Созополі на початку XX століття і більше ніколи туди не повертався. Тепер його правнучка вирушає у захоплюючу подорож до містичного прибережного містечка, щоб розгадати таємниці та дослідити своє коріння.
8. Обіруч / Heart Hug, 2023, реж. Римма Ґефен, Ніка Жукова, Ізраїль — анімаційний.
У перший день війни в Україні Лілія та її пес Макс опиняються в небезпеці. Незабаром вони дізнаються, скільки мужності можна знайти в серці, сповненому любові.
9. Хатка / Hut, 2024, реж. Катерина Тюрі, Україна — нон-фікшн.
Відверта сповідь української молоді, яка звертається до традиційних пісень, збирає прадавні символи та заново відкриває для себе духовну культуру свого народу під час великої війни з росією.
10. Калина Малина / Kalyna Malyna, 2023, реж. Поліна Запольська, Україна/Латвія — анімаційний.
Дві жінки, фізично далеко одна від одної, але емоційно пов'язані, виливають свою тугу через традиційну українську пісню.
11. Мокош / Mokosh, 2023, реж. Анна Дудко, Україна — анімаційний.
Сонце розлітається на шматки, і настають важкі часи. У руйнівному хаосі Мати-Природа народжує новий цикл життя.
12. Мама / Mother, 2023, реж Марія Феленко, Україна — ігровий.
З початком повномасштабної війни, Катя вирішує покинути рідне місто й забрати із собою маму. Однак та має інші плани — вона робить педикюр.
13. Мій тато — дослідник блискавок / My Dad is a Lightning Researcher, 2023, реж. Ірина Шостак, Україна — нон-фікшн.
Дебютний документальний фільм-рефлексія, створений у рамках лабораторії документального кіно Indie Lab. Це спроба замислитися над тим, як довго зберігається наша пам'ять про людей, які щось значили для нас, які щось робили й створювали поруч із нами.
14. Голова Ради Безпеки ООН / Security Council Presidency, 2024, реж. Кирило Наумко, Україна — нон-фікшн.
08.07.2024. Київ. Дитяча лікарня «Охматдит». Звуки вулиці наповнюють життям чорно-білі фотографії: чутно підмітання розбитого скла, крики про воду і сигнали повітряної тривоги. Але до чого тут Головування в Раді Безпеки ООН?
15. Солдатик / The Soldier, 2023, реж. Данил Дедков, Україна — ігровий.У героя російсько-української війни класичний прояв посттравматичного синдрому: неконтрольовані емоційні прояви, замкнутість, галюцинації. Він нікому не потрібен: ні державі, ні рідним. Справа Солдата особливо зацікавлює урядовця, який прибув до пансіону, адже галюцинації хлопця віщі й допомагають з’ясувати долю інших зниклих безвісти солдатів.
16. Spirit, 2024, реж. Марія Хомутіна, Україна — нон-фікшн.
Це історія про реабілітаційний кінний центр “Spirit”, куди приїжджають військові з фронту. Там, взаємодіючи із кіньми, вони можуть ненадовго забути про війну.
17. La Terreur, 2024, реж. Михаль Тальковський, Україна — ігровий.
Новий член ЧК отримує своє перше завдання: маючи на руках літучку 2300, він повинен звільнити хатину від проживаючого там селянина. Юнак у свої девʼятнадцять років має наважитись на вбивство, і не на одне.
18. Слід / Следа / Trace, 2022, реж. Аспарух Петров, Болгарія — анімаційний.
Молодий чоловік намагається поєднати своє особисте життя та кар'єру. Він письменник. Проте, коли він дізнається, що його дружина вагітна, його світ перевертається.
19. Tutti, 2023, реж. Алла Савицька, Україна — нон-фікшн.
Документальний фільм про відомий у всьому світі Київський дитячий хор «Щедрик» та події, які змінили життя його учасників. О 4 ранку 24 лютого 2022 долі групи дітей віком від 12 до 17 років зруйнувало російське вторгнення, та попри всі потрясіння і сум’яття, вони знайшли розраду в музиці. Приводом для возз'єднання розкиданих по світу учасників хору стає виступ на сцені славнозвісної концертної зали «Карнеґі-хол».
20. WAR 24, 2023, реж. Тетяна Пересунько, Дмитро Шишко, Україна — нон-фікшн.
Рефлексивний документальний фільм, створений у рамках лабораторії документального кіно Indie Lab, про вибір людини під час війни в Україні. Тікаючи від бойових дій, герої мандрують з Києва до Харкова, а потім і до Кривого Рогу. Там їм врешті-решт доведеться обирати, що важливіше під час війни — врятуватися одному або залишатися разом попри небезпеку і загрозу життю?
21. Ми вдома / We Are Home, 2024, реж. Роман Краснощок, Антон Чистяков, Велика Британія/Україна — нон-фікшн.
Після повномасштабного вторгнення в Україні безліч дітей були евакуйовані якомога далі від війни. Їхні рідні міста, як і їхнє дитинство, зруйновані, але навіть у найтяжчий період життя, дитячий оптимізм та віра в майбутнє не гаснуть. Закадровий монолог для фільму начитав відомий британський культурний діяч Стівен Фрай.
Переможець українсько-болгарського національного конкурсу (Jury Grand Prize) буде оголошений на церемонії закриття кінофестивалю в Болгарії та отримає грошовий приз у сумі 600 євро. Окремо у цій секції журі відзначить спеціальними призами (Jury Special Prize) найкращі серед ігрових, нон-фікшн та анімаційних фільмів й етнографічну репрезентацію. Усі переможці також отримають дипломи та фестивальний трофей у вигляді цеглинки.
Comentários