25, 26 та 27 листопада Міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» відвідає столицю Болгарії Софію, щоб розповісти про больові точки історії України: про Голодомор і Чорнобиль, про війну з 2014 і вже про повномасштабну з 24 лютого (хроніки Бучі). Про нашу історію і майбутнє. Про наші надії та мрії. Вперше кінофестиваль «ОКО» включив до програми ігрову стрічку — «Сторожова застава», яку можна буде подивитися в перший день показів, 25 листопада. А 26 листопада, в День пам'яті жертв Голодомору в Україні, коли всі українці по всьому світу, запалять свічки пам'яті, ми «запалимо» екрани й вшануємо невинно загиблих показом фільму, тих, хто помер через жорстокість режиму та геноцид. Про цю національну трагедію глядачі дізнаються з документального фільму «Живі». Також згадаємо українську катастрофу світового масштабу — Чорнобиль у фільмі «Зірка полину». А в останній день поговоримо про війну.
Кажуть, що світ втомився від війни в Україні й не хоче дивитись фільми про це. Проте навіть якщо закривати очі на правду, її не сховати, якщо вона одного разу була задокументована. Ми вам її покажемо у стрічці. А ви відкрийте очі. Вам боляче дивитись, а ми у цьому живемо. Це потрібно знати. Озброєні правдою, ви вже очей не ховатимете.
Болгарії потрібна правда.
Директорка кінофестивалю Тетяна Станєва: «Я, як українська болгарка, до Болгарії, моєї прабатьківщини, маю особливі сентименти. В команді кінофестивалю в нас ще декілька бесарабських болгар, які однаково вболівають за долю двох країн — Болгарії та України, які мають спільні історичні перетинання та зв’язки, одним з яких є ми — українські болгари. Ми щиро радіємо, що найперший спецпоказ за кордоном відбувся саме в столиці Болгарії в травні цього року. Знаково і не випадково. Перший спецпоказ мав назву: “Подивись на Україну іншими очима”. Ми хотіли показати глибину та різноманіття культури України. Цього разу ми хочемо показати біль і надії нашої країни. Ми все також, вже традиційно, запрошуємо наших друзів і братів болгар: приходьте поговорити! Обійнятись, підтримати один одного, побачити й прозріти, почути й зрозуміти істину та надати правді потужний голос».
Дивіться оголену правду в програмі другого туру «"ОКО" Подорожує»: «Україна. Хроніка болю та надій». Покази відбудуться у Будинку кіно «Софія».
25 листопада
18:30
«Миротворці. У горах Сванетії»
25 хв
реж. Андрій Кіршин
Невдовзі після повернення українських екіпажів на батьківщину тодішньому президенту України надійшла телеграма від керівництва Грузії: «Розцінюємо вашу безкорисливу допомогу як продовження історичних традицій братерства та взаємоповаги двох братніх народів. Наша вдячність за величезний порятунок приреченої армії біженців, які потрапили в гори Сванетії. Ми твердо переконані: ті, хто був пов'язаний із болем і радістю, будуть жити вічно, це буде передаватися з покоління в покоління».
«Сторожова застава»
111 хв
реж. Юрій Ковальов
«Сторожова застава» — український пригодницький/фентезійний фільм за мотивами однойменної книги. Сучасний школяр Вітько вирушає на тисячу років у минуле.
26 листопада
18:00
«Зірка полину»
14 хв
реж. - Аделіна Борець
«Зірка полину» — 14-хвилинний документальний фільм про вибір і цінності. У фільмі показано село Малі Кліщі, засноване ще в 1790 році. У 1972 році тут було 200 дворів і 530 жителів. Однак через радіоактивне забруднення мешканці села були відселені. 21 червня 1991 року обласна рада зняла село з обліку. Сьогодні в Малих Кліщах залишилося лише двоє жителів. Головні герої фільму – мати та син – Ніна (79 років) та Олександр (62 роки). Попри те, що багато років живуть разом, вони не знаходять спільної мови. За право залишитися у власній домівці вони заплатили найвищу ціну – самотність.
«Живі»
74 хв
реж. Сергій Буковський
Вони були дітьми, коли в їхніх батьків забрали все. Селяни, які жили та працювали на найродючішій у світі землі, потерпали від голоду та повільно помирали. З тих, хто вижив, вони сформували армію рабів... Лише зараз ці люди розповідають про пережите. Про те, як їхніх батьків гнали у «світле майбутнє». Як забирали останнє. Як вимирали села. Як виживали... «Краще б ми не народжувалися...», — каже один зі свідків. Трагедія Голодомору вплетена в сюжет світової драми початку 1930-х років.
27 листопада
18:00
«Своє»
28 хв
реж. Мирослав Луцик
24 лютого 2022 року почалася повномасштабна війна, яка повністю змінила життя всіх українців. Постало питання про виживання та збереження культури й незалежності всього народу. У фільмі використано кадри, зняті в окупованих Бучі, Ірпені та Бородянці, що знаходяться в передмісті Києва, показано жахливі наслідки війни, а також кадри про те, якою була Україна до російської навали.
«Терикони»
80 хв
реж. Тарас Томенко
Насті було десять, коли ракета, випущена російськими терористами в новорічну ніч, назавжди змінила її життя. Ракета забрала в дівчинки батька та зруйнувала їхній будинок. Школа Насті знаходиться лише за 500 метрів від лінії фронту. Війна стала буденністю. Просто частина ландшафту. Єдиний засіб для виживання родини Насті – це металобрухт, який вони збирають під обстрілами. Сені сім років. Він першокласник. За сім років свого життя він бачив сім років війни та жодного дня миру. Сеня любить залазити на купу кісток, щоби споглядати захід сонця. Його вітчим копає могили, щоби заробити грошей на новий костюм і рюкзак для Сені. Це фільм про дітей, які живуть у зоні бойових дій в Україні.
«ОКО» відкритий до співпраці з іншими країнами, фестивалями й установами, які поділяють наші цінності, зокрема виражають повагу до інших культур і способів життя. Ми завжди виступаємо за мир і толерантність і раді ділитися нашим баченням через фільми з усього світу!
Покази відбуваються за фінансової підтримки Посольства Республіки Болгарія в Україні, Міністерства закордонних справ Болгарії в рамках програми «Болгарська допомога для розвитку», Виконавчого агентства у справах болгар за кордоном, Центра бессарабських болгар в Болгарії, Будинку кіно, Посольства України в Республіці Болгарія, Агенції цифрового маркетингу Netpeak та за інформаційної підтримки Державного агентства України з питань кіно.
Comments