Міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» продовжує фокусуватись на етнічному різноманітті народів нашої планети й розмірковувати над ідентичністю, історією, традиціями, загрозами та майбутнім людства.
Цей рік для нас — ювілейний, а отже особливий. За ці п'ять років ми вже можемо зробити певні аналізи та висновки. Обертаючись назад, ми бачимо, результати, окроплені нашим потом і слізьми, згадуємо тернистий шлях, яким ішли до своєї мети, та попри нелегку історію становлення, радіємо отриманому досвіду та знайомствам з неймовірними людьми.
Протягом цього періоду в нас сформувались деякі традиції. Зокрема, щороку ми обираємо концепт дизайну і слогану, роблячи акцент на тому, що нам найбільше болить та що варто «підсвітити» в інформаційному просторі.
З початком повномасштабної війни у 2022 році особливу увагу ми приділяємо фільмам про наслідки війни й тематиці боротьби. Саме тому слоганами третьої та четвертої едиції ми обрали фрази «Наша культура — наша зброя» та «Герої серед нас», які були викарбувані вручну на наших нагородах — глиняних цеглинках ручної роботи. (Нагороди для «ОКО» створює майстер з традиційного ремесла, гончарства, Руслан Друк, що з 2022 року служить у лавах ЗСУ). Візуалом відповідно стали зображення предків зі старих фотографій та казковий герой Котигорошко. Раніше, до війни, ми використовували в дизайні традиційні різнобарвні килимки зі слоганами «Єднаймося, не уніфікуймося» та «Чужому навчайтесь, свого не цурайтесь!», а також різнокольорові очі із закликом «Подивись на світ іншими очима!».
Слогани ми пишемо на афішах, програмках, мерчі, та через цю призму дивимось фільми. Таким чином ми пишемо свою історію й позиціонуємо себе у світі. Цього року гаслом ми обрали заповіт Тараса Шевченка «Борітеся —поборете!», який нині актуальний, як ніколи. Осучаснений образ митця знову веде український народ за собою і стає нашим втіленням боротьби, спротиву і лідерства, оскільки Шевченко — національний герой всіх часів.
Нагадаємо, з цього року «ОКО» офіційно є українсько-болгарським фестивалем. Це означає, що ми масштабуємося і стаємо вдвічі багатші, маючи змогу черпати з культурних джерел двох країн, «святкувати» нашу різність, спільність і єдність одночасно. Наша аудиторія зростає мінімум вдвічі.
Саме тому в наших електронних та друкованих візуальних матеріалах разом із Шевченко та його гаслом ви побачите також образ національного лідера Болгарії Христо Ботева і найвідоміший уривок з його поезії «Той, хто впаде в бою за свободу, той не вмирає».
1 листопада в Болгарії святкують День народних будителів, тих сподвижників, літераторів, революціонерів, лідерів, що «будили» народ своєю діяльністю. Будителі — це носії національної ідеї, її захисники, чий внесок в суспільне життя підіймає нову хвилю відродження.
Тож ми обрали будителів двох народів, які творили й боролись майже в один історичний період, і які за значущістю мають однаковий внесок в національну спадщину своїх країн. Окрім того, ці постаті відомі, як в Україні, так і в Болгарії. Зокрема, в Софії є памʼятник Шевченку, творчість якого мала вплив на формування літературної традиції у Болгарії у 19 столітті. А в Одесі стоїть памʼятник Ботеву, який кілька років навчався в цьому місті, а потім працював вчителем в селі Задунаївка (нині Болградський район Одеської області).
Ми уявили Шевченка і Ботева в сучасному культурному та історичному контексті. Впевнені, вони б дружили й переписувались, можливо, писали б дописи в соцмережах, в яких також би закликали до боротьби й захисту свого народу. Які б пригоди вони пережили, якби опинилися «тут і зараз»? А що, якби вони стали гостями нашого кінофестивалю? Уявили?
Містком, який об'єднує минуле та сьогодення, ми обрали комікс. Піктографічні знаки, що використовувалися в стародавніх культурах (приміром, в месопотамській, єгипетській, ацтекській тощо) еволюціонували в середньовічні ілюстрації житіїв святих, а комікси, наближені до сучасної форми, і сам термін з'явилися в 19 столітті, коли, власне, й жили Шевченко та Ботев. З огляду на поетику їхньої творчості та волелюбні гасла, які не втрачають актуальності, ми вважаємо їх сучасними супергероями, тому й обрали їх персонажами п’ятої едиції «ОКО».
Дизайнерка концепту — Лілія Топор.