Олександр Барон

Український етнофотограф болгарського походження, фотокореспондент, головний редактор медіа «Бесарабски фронт» та директор з комунікацій Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО».

Олександр – син Української Бессарабії. Він народився 13 лютого 1977 року в селі Весела Долина, Болградського району, Одеської області.

Протягом 1984-1994 років здобував освіту у місцевій Веселодолинській середній школі (нині – Веселодолинський ліцей). Саме в цей час у нього зародилася цікавість до бойових мистецтв, й він почав розвиватися у цій сфері. Олександр здобув титул багаторазового чемпіона та призера турнірів з карате (повний контакт) та класичних чемпіонатів з джиу-джитсу, 1 Дан. Серед його спортивних здобутків також перемога на Чемпіонаті міжнародного фестивалю з бойових мистецтв у місті Рига у 1992 році у складі команди з Веселої Долини.

У 1994 році переїхав до Одеси та вступив до Південноукраїнського педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, де здобув фах учителя інформатики та фізики. У 2000 році здобув ступінь магістра фізики.

Етнографічною фотографією захопився у 2017 році, вперше відвідавши фольклорний фестиваль у Республіці Болгарія. Саме тоді він усвідомив важливість такого жанру та ефект, який етнографічні світлини справляють на глядачів, та вирішив зануритися у цю царину.

Частину свого життя Олександр присвятив тому, щоб закарбувати побут та традиції Бессарабського краю на фото й таким чином зберегти інформацію про нього для майбутніх поколінь.

Перша його фотовиставка відбулася у 2018 році у місті Балчик, Болгарія. Відтоді Олександр мав понад 15 персональних експозицій у різних містах України та Болгарії.

Його фотографії друкували в багатьох газетах та журналах. Найвідоміші з них:

Total Escape (люксовий журнал про подорожі).
«ВОЇН СВІТЛА»(київський журнал).
«ДЕНЬ» (щотижнева всеукраїнська газета).
«Вернісаж» (ізмаїльський журнал).

У своїх світлинах Олександр відображає колорит та розмаїття народів України. Зокрема це яскраво проявляється у його виставках «Българското в нас» («Болгарське в нас»), «Българският дух в Украинската Бесарабия» («Болгарський дух в Українській Бессарабії») та «Місце сили» (за однойменним документальним фільмом).

У 2018 році він став на шлях кінотворчості. Перший досвід кіновиробництва Олександр отримав під час роботи над документальним повнометражним фільмом про село Криничне (Чушмелій) «Місце сили» (103 хв) режисерки Тетяни Станєвої. Він виконував функції консультанта сценариста та режисера, фотографа проєкту, а також третього оператора.

Того ж року приєднався до команди київської відеостудії PowerFilm Production.

З 2019 року Олександр разом із відомою фудексперткою Марією Каленською, почав проводити авторські тури TheBluebirdTour, в яких вони відкривали гостям колоритну Українську Бессарабію. Крім того, вони є офіційними партнерами проєкту «Дороги вина та смаку Української Бессарабії». Їхні гості здебільшого – це відомі тревел-блогери, бізнесмени, власники продюсерських центрів, члени правління та топменеджери великих компаній, а також відомі шеф-кухарі з різних точок України та Європи.

У 2021 році обійняв посаду директора з комунікацій Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО».

Також у 2021 році взяв участь у створенні документального серіалу з 12 епізодів (по 26 хв кожна) під назвою «Зникаючі села» (режисерка Тетяна Станєва) на замовлення українського суспільного мовника UA: Суспільне. У цьому проєкті він виступив оператором та фотографом.

Навесні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення росії, на знак підтримки України колеги й друзі Олександра разом із фундацією «Болгарське коріння» надрукували своїм коштом та організували сумісну фотовиставку самого Олександра Барона та етнофотографині Анни Сенік. Експозиція під назвою «Това е Украйна, и тя е красива» («Це Україна, і вона красива») проводилася в самому центрі старого міста Пловдив, Болгарія. Після заходу роботи фотографів передали в дар Посольству України в Болгарії.

У липні 2022 року він став співзасновником та головним редактором антипропагандистського проєкту «Бесарабски фронт» («Бессарабський фронт»), орієнтованого на болгарського споживача. Це медіа, яке подає актуальні новини про війну болгарською та поширює їх на своїх сторінках у Telegram та Facebook, щоб протистояти рашистській пропаганді та дезінформації в Болгарії.

У серпні 2022 року як оператор та фотограф приєднався до роботи над новим проєктом Тетяни Станєвої – документальною повнометражною стрічкою «Вона», яка присвячена дружинам військових. Знімальний процес ще триває.

З 27 січня 2023 року став членом Національної спілки журналістів України.

ПОВЕРНУТИСЬ